Дивні тварини, які виглядають так, ніби походять з іншої планети / Колаж 24 Каналу Щоб побачити істоту, яка нагадує героя фантастичного фільму, не обов'язково шукати життя на Марсі чи далеких екзопланетах. На Землі вже існують тварини з непропорційно довгими кінцівками, дивними формами тіла й такою будовою, що навіть науковці не завжди одразу розуміють, до кого їх віднести. Частина таких істот ховається на кілометрових океанських глибинах, куди ніколи не доходить сонячне світло. Інші зникли сотні мільйонів років тому, але залишили після себе скам'янілості, які й досі породжують суперечки. Серед них – великоперий кальмар із довгими "ліктями", свинячий черв'як із майже кулястим тілом і монстр Таллі, який виглядає так, ніби його склали з частин кількох різних тварин, пише Discover wild life. Одні з найдивніших мешканців океану живуть там, де людина майже ніколи їх не бачить. Великоперих кальмарів знаходили на глибинах понад 6 кілометрів – одне зі спостережень зафіксувало тварину на 6212 метрах. За розмірами вони поступаються гігантським і колосальним кальмарам, довжина яких може сягати приблизно 12 і 14 метрів відповідно. Як виглядають дивні жителі океану: дивіться відео Проте великопері кальмари теж можуть виростати приблизно до 8 метрів. Основну частину цієї довжини становлять їхні надзвичайно витягнуті руки й щупальця. Вони відходять від тіла майже під прямим кутом, а потім різко опускаються вниз, через що здається, ніби у тварини є довгі тонкі "лікті". Саме ця будова зробила великоперого кальмара одним із найвпізнаваніших глибоководних створінь. Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на У темряві його силует із довгими кінцівками настільки незвичний, що тварину нерідко порівнюють зі Слендерменом. Такий вигляд має не лише декоративне значення. Кальмар може зависати над дном, залишаючи довгі кінцівки опущеними у воду, й чекати, поки потенційна здобич торкнеться їх. Побачити це наживо вдається надзвичайно рідко. За наведеними даними, великоперих кальмарів спостерігали лише приблизно 70 разів, а перше відоме спостереження датують 1988 роком. Широку популярність тварина отримала після відео 2007 року. Дистанційно керований підводний апарат зняв великоперого кальмара під час робіт із обладнанням для нафтового буріння на морському дні. Саме ці кадри вперше показали багатьом людям, наскільки дивним може бути життя у найглибших частинах океану. Якщо великоперого кальмара роблять дивним його кінцівки, то *Chaetopterus pugaporcinus* вирізняється насамперед формою тіла. Ця тварина відома як свинячий черв'як. Навіть її латинська назва приблизно відсилає до схожості зі свинячою задньою частиною – настільки незвично виглядає її округле тіло. Живе цей черв'як значно ближче до поверхні, ніж великоперий кальмар, хоча "ближче" тут теж поняття відносне. Його знаходили на глибинах приблизно від 875 до 1200 метрів, неподалік зони мінімального вмісту кисню. Тварина не повзає по дну, як можна було б очікувати від черв'яка. Її спостерігали завислою у товщі води, при цьому ротова частина була спрямована вниз. Навколо постійно опускається так званий морський сніг – дрібні частинки органічної речовини, які падають із верхніх шарів океану. Саме ними, імовірно, й харчується свинячий черв'як. Детальний механізм його живлення поки остаточно не встановлений. Одна з гіпотез полягає в тому, що тварина виділяє слиз, який затримує органічні частинки, а потім втягує їх до рота. Дивна форма теж має функцію. Тіло черв'яка сегментоване, але його середня частина сильно роздута. Саме ця округла ділянка, ймовірно, допомагає підтримувати нейтральну плавучість і залишатися на потрібній глибині, не витрачаючи багато енергії на постійне плавання. Третя істота зі списку вже давно не живе на Землі. Tullimonstrum, більш відомий як монстр Таллі, існував приблизно 311 – 306 мільйонів років тому, у пізньому кам'яновугільному періоді. Його скам'янілості знайшли у знаменитих відкладах Мейзон-Крік в американському штаті Іллінойс. Від часу відкриття у 1950-х роках ця тварина стала одним із найдивніших об'єктів палеонтологічних суперечок. Дивна істота / Скрін з відео Причина зрозуміла вже з її зовнішності. У монстра Таллі було видовжене м'яке тіло, плавники, очі на своєрідній поперечній "перекладині" та довгий хоботкоподібний придаток, на кінці якого розташовувалася структура, схожа на зубастий дзьоб. Через такий набір ознак його намагалися віднести до різних груп – від молюсків до хребетних. Сотні знайдених скам'янілостей дозволили добре побачити загальні обриси тіла, але не дали остаточної відповіді на головне питання: ким саме була ця істота. Єдине, у чому дослідники загалом погоджуються, – монстр Таллі був двобічно симетричною твариною. Тобто праву й ліву частини його тіла можна було умовно поділити вздовж центральної осі. Не менш загадковим залишається його спосіб живлення. Найімовірніше, ключову роль відігравав довгий хоботок із "дзьобом" на кінці. Одна з гіпотез припускає, що за його допомогою тварина могла захоплювати здобич, а потім використовувати довгу шорстку структуру в ротовому апараті для її обробки. Через понад 300 мільйонів років після зникнення монстр Таллі все ще не має однозначного місця на еволюційному дереві. І саме це робить його, мабуть, найдивнішою з трьох істот: великоперого кальмара та свинячого черв'яка принаймні вдалося класифікувати, а істота з Мейзон-Крік досі змушує науковців сперечатися про те, що вони взагалі бачать перед собою. Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter